Неогеновий період:

Геохронологічна шкала

Неоге́новий пері́од (рос. Неогеновая система (период), неоген, англ. Neogene, нім. Neogen n, Jungtertiär n) - другий період кайнозойської ери історії Землі. почався 25 млн. та закінчився приблизно 3,5 млн. років тому.

Він складається з двох епох — ранньої (міоцену), що продовжувалась понад 20 млн. років, та пізньої (пліоцену), тривалістю близько 3 млн. років.

Неоген загалом характерезується низьким рівнем Світового океану, завершенням утворення сучасних гірських масивів, досить суворим кліматом з чіткою зональністю та кількома зледеніннями в північній та південній півкулях.

У неогені продовжувалася альпійська складчастість, значні площі земної поверхні звільнилися від моря. Були поширені хвойні і тропічні ліси. Неогенові відклади поширені під покривалом четвертинних на всіх континентах і на дні океанів. Н.с. була одним з найбільш геократичних етапів у розвитку Землі, особливо його друга половина – пліоцен. До кінця пліоцену сформувалися осн. елементи сучасного рельєфу і гідромережі, завершилося утворення численних гірських систем –Альп, Карпат, Балкан, Апеннін, Криму, Кавказу, Гімалаїв, Кордильєр і ін.

Корисні копалини

З неогеновими відкладами пов’язані численні родовища корисних копалин. З осадових найбільш важливі родов. нафти і газу в прогинах Бл. і Сер. Сходу, Каліфорнії, Аляски, Японії, Прикарпатському, Азово-Кубанському, Терсько-Каспійському; западинах – Закарпатській, Східно-Чорноморській, Південно-Каспійській та ін.; депресіях – Охотсь-кій, Анадирській, ін. Численними в неогенових відкладах є родов. бурого вугілля і лігнітів, рідше – кам. вугілля. Відмічені родов. сірки пов’язані г.ч. з евапоритовими формаціями (Передкарпаття, Апенніни, Сицилія), а також поклади солей (Перед-карпаття, Закарпаття, Закавказзя, Сер. Азія та ін.). В Н.с. утворилися розсипні родов. титану, олова, ільменіту, рутилу, цир-кону та ін., численні бокситові родов. тропіч. поясу (Ямайка, Гайана, Сурінам, Гана, Гвінея), родов. бентонітових і палигорсь-кітових глин, алунітів, перлітів, каолінітів, галуазиту, а також вапняків, кварцових пісків, пісковиків, діатомітів, глин. З інтрузивними і ефузивними породами пов’язані численні і різноманітні родов. руд ртуті, олова, свинцю, цинку, стибію та ін., які створюють місцями рудні пояси (поліметалічний пояс Перу, золотоносний пояс Еквадору, оловоносний і мідноносні по-яси Болівії, мідно-срібні родов. Центр. Америки та ін.). У океанічних областях піщано-глинисті шельфові відклади у багатьох р-нах нафтогазоносні: Мексиканська та Ґвінейська затоки, Карибське, Середземне, Червоне моря, шельфи Чилі, Перу, Еквадору, Каліфорнії.

Див. також

Література

ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:

Неогеновий період