|
Article in other languages:
|
Міжнародний еталон метра, що використовувався з 1889 по 1960-ті роки.
Метр (m, м, рос. метр, англ. metre, нім. Meter n від грец. metron - міра, розмір) дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумi світло за 1/299 792 458 частину секунди. Таке визначення метра було прийнято 1983 р. XVII Генеральною конференцією з мір і ваг (Резолюція 1). Ця одиниця довжини дістала назву від грецького metron, що в перекладі означає «міра», у період становлення Метричної системи мір у Франції. Теоретично метр тоді визначався як довжина однієї десятимільйонної частини від чверті паризького меридіана, що, на думку вчених, робило цю одиницю довжини «природною», тобто взятою безпосередньо з природи мірою. Виходячи з цього теоретичного визначення та результатів вимірювання частини дуги паризького меридіана 1799 р. було виготовлено еталон метра у вигляді платинової лінійки шириною близько 25 мм, товщиною близько 4 мм і довжиною 1 м. Цей еталон дістав назву «метр Архіву», оскільки його було передано на зберігання до національного архіву Франції. Такий штриховий еталон метра та відповідне визначення самої одиниці з неістотними змінами проіснували до жовтня 1960 р. Використання штрихового еталона метра має два основних метрологічних недоліки: по-перше, втрачається природна міра метра і, по-друге, штрихова міра не може забезпечити необхідну точність його відтворення. На XI ГКМВ 1960 р. прийнято таке визначення метра: «Метр дорівнює довжині 1 650 763,73 довжин хвиль у вакуумі випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p10 та 5d5 атома криптону-86». Світловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив точність його відтворення в 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного приладобудування та точного машинобудування. За допомогою світлового еталона можна забезпечити точність відтворення метра щонайменше 10-9 (замість 10-7 з допомогою штрихової міри). Нарешті, 1983 р. XVII ГКМВ визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої — швидкості світла у вакуумі та є чинним і дотепер. Уведення нового, простішого визначення метра спрощує розуміння його фізичного змісту, це визначення зручне для навчальних цілей, але для відтворення розміру метра, створення його еталону доцільно й нині використовувати визначення, прийняте XI ГКМВ. Прогрес сучасної науки та техніки потребує подальшого вдосконалення еталонів довжини. Такі можливості в принципі існують. Зокрема, наприклад, досліджуються можливості застосування новітніх досягнень фізики у вивченні атомних пучків, оптичних квантових генераторів, ефекту Мессбауера тощо для створення нових, точніших еталонів довжини. Кратні і частинні одиниці
Див. такожДив. також Метр (музика)
Questions for article: визначенн? швидко?ті ?вітла, зетаметр, метар - ярд |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
This article is from Wikipedia. All text is available under the terms of the GNU Free Documentation License.
IHS Europe: Infrared Heating Systems for Home and Business.